субота, 18 серпня 2012 р.

Церковь без будущего



Гадаю: а что, собственно, хочет дать понять мне, да и всем, видящим его за этим занятием, Президент РФ Д.Медведев? (Я имею в виду теледемонстрацию президента, усердно молящегося на очередном церковном мероприятии.)

Трудно предположить, что Дмитрий Анатольевич (как и другие наши чиновники, регулярно позирующие со свечками в храмах) не знает о фантастической способности любой религии разделять людей и натравливать друг на друга. Также трудно себе представить, что он никогда не слышал, сколь болезненны, сложны и трагичны вопросы, связанные с т.н. «свободой совести», с многообразием вер и неверий, с рожденным в огне церковных костров правом на свободомыслие, знание и сомнение.

Конечно, как образованный человек он прекрасно обо всем этом осведомлен. Тогда что же и кому он предлагает усвоить, демонстрируя свою (первого лица) православность обществу как негласную, но категоричную норму? И вообще, стоит ли тем, кто не сопричастен православной идеологии, воспринимать сегодня Россию как свою Родину?

четвер, 9 серпня 2012 р.

Московські попи сіють ворожнечу між людьми

Ісус сказав: «Мир залишаю вам, мир Мій даю вам; не так, як світ дає, Я даю вам. Нехай не тривожиться серце ваше і нехай не страхається».
(Ін. 14: 27)

Виходить, що попи як пастирі церкви, тобто стада, не сіють Христову науку миру, любові, злагоди між людьми і доброчинства, а сіють науку Кремля – «Розділяй і владарюй!». Ця наука вже не раз давала свої криваві плоди як у минулому, так і тепер, у наш час, наприклад, у Чечні, Дагестані, Придністров’ї, Грузії, Осетії, Абхазії. Проливають кров, сіють розбрат і розруху. В мирний час знищили місто Грозний, столицю Чечні, зрешетили, як Сталінград у Другу світову війну.

Московський патріарх Кирило не поширює в Москві та за її межами, Христову науку миру та любові між людьми, а висунув свою власну «науку» під назвою «русскій мір», яку втовкмачує своїм підлеглим під прикриттям зачарованої канонічності.

Чому зачарованої? Бо люди не знають, що воно таке.