"Сподіваємося, Москва прийде до розуму". Константинопольський єпископ про українську автокефалію

Один з провідних фахівців Вселенського патріархату з українського питання архієпископ Тельміський Іов (Геча) спостерігає за процесом народження "українського томоса" вже понад десять років. Сам українець за походженням, хоч і народжений в Канаді, він не раз бував в Україні та від імені Константинополя вів переговори з церковної проблематики як з представниками світської влади, так і церковними діячами Києва.

У інтерв'ю ВВС, даному у Православному центрі Вселенського патріархату у Шамбезі, що під Женевою, він згадує, як починався процес надання українській церкві автокефалії, оцінює російську реакцію на цей процес та розмірковує про майбутнє світового православ'я у світлі скорої появи на релігійній карті світу нової помісної церкви - Православної церкви в Україні.

Нижче ми наводимо детальний виклад бесіди архієпископа з кореспондентом ВВС Святославом Хоменком.
 

"Я вважаю РПЦ своїми братами"

ВВС: Чи з'явиться в Україні автокефальна, незалежна православна церква?

Архієпископ Іов: Безумовно, вона з'явиться, оскільки такою є постанова Вселенського патріархату.

«Русскій мір» вислизає з ополонки

В останнє десятиріччя поряд із нездоланним «дідом Морозом» у зимові свята поширилася ще одна «скрепа», що має єднати українців із «русскім міром» - звичай хрещенського моржування.

Київська християнська традиція завжди ставилася до Богоявлення або ж Хрещення Господнього з пієтетом. У церкві велике освячення води відправлялося напередодні, 5 січня[1]. А в сам день Богоявлення, 6 січня[2], громада вирушала на річку, озеро або ставок. Там заздалегідь виливався зі скрижанілої води, часто забарвленої буряковим квасом, хрест, ставився престіл, розчищалася ополонка і священик відправляв у ній освячення води. Це освячення називалося ще Йорданським, бо кожна водойма з освяченою водою символічно уподібнювалася до річки Йордан, у якій Ісус Христос прийняв хрещення від Іоана Предтечі. Воду з освяченої водойми пили, нею кропили оселі, її зберігали в хатах як велику святиню. Нікому й на гадку не спало б купатися в цій воді. Навпаки – подекуди існувала навіть народна пересторога: до кінця богоявленських свят або принаймні три дні не використовувати освячені водойми для побутових потреб, не занурюватися в них оголеним тілом.

Натомість у російських селах поширилася цілком інша звичка: пірнати в ополонку відразу після освячення води. Вона мала свої історичні прецеденти. Пригадаймо: ще наша «Повість временних літ» передає подив апостола Андрія Первозваного, коли він, встановивши хрест у Києві, подався на північ і там побачив у землях фіно-угорських племен, де згодом сформувався російський народ, лазні. В уста апостола Нестор-літописець вкладає розгублені спогади про диваків, які після лазні «вилізуть ледве живі. А обіллються водою студеною — і тоді оживуть». Можливо, спонукою для росіян став теж побачений у Греції звичай кидати після освячення води хрест у море, звідки його діставали пірнальники.

«Неосталинская» путинская власть полностью зависит от церкви, созданной Сталиным

Самый страшный момент в фильме «Левиафан» — это финал, когда на месте дома, снесённого разбойной властью по постановлению продажного суда, возникает новенький, белоснежный храм. Буквально — на крови.

И в нём, под белоснежным, нерасписанным куполом «молятся» убийцы, воры и палачи. Они внимают благостной, льющейся как река, проповеди Архиерея в жемчужно-белых облачениях (именно так я буду его именовать, с заглавной буквы, ибо именно он, он главный герой нашего разговора). Проповедь — о правде и истине. Проповедь столь гладкая и пустая, что тошнит. И над всем этим — нерасписанный, пустой купол, где нет Бога. Ибо это место пусто. «Вот дом ваш оставляется вам пуст».

Ибо вы разрушили дом. И вот, в награду (или, скорее, воздаяние) вам пустота. Пустота купола. Пустота речей вашего пустого Архиерея. И пустота ваших сердец, состоящих из пустот ненависти, страха и алчности. Гулкая, резонирующая пустота пустот.

Это и есть нынешняя Россия.

Андрей Звягинцев показал её пустотный стержень. Оказывается, вся эта жуткая, абсолютно сатанинская механика уничтожения дома Николая (и всей его жизни) сводится к возведению храма РПЦ МП. К торжеству Архиерея. Именно его белоснежная фигура жутко венчает смысловую конструкцию фильма. 

Вы думаете, главный злодей фильма — мэр? О нет, в нём, особенно пьяном, ещё мелькает что-то человеческое. Вы лучше обратите внимание, от кого полностью морально зависит этот алкоголик, отягощённый жуткими преступлениями. От того, кто может ему эти преступления «отпустить». От того, кто ободряет его, поддерживает морально, внушая, что «всякая власть от Бога». Я говорю об Архиерее. Именно он, а не мэр, центральная фигура творящегося русского ада. Внешне брутальный мэр — его послушная психологическая пешка, впавшая в абсолютную зависимость от «отпущений грехов» и «сакральной» легитимации своей бандитской власти.

Киевский патриархат советует Кириллу искать безбожников в Кремле

 

Глава Русской православной церкви патриарх Московский Кирилл должен призвать президента Владимира Путина и все руководство России прекратить открытую агрессию против Украины, что явно не является христианским действием.

Об этом заявил спикер Украинской православной церкви Киевского патриархата архиепископ Евстратий (Зоря) по просьбе Укринформа прокомментировать заявление патриарха Кирилла о том, что «безбожие становится государственной идеологией Украины».

По мнению архиепископа, такие заявления патриарха Кирилла являются «элементом кремлевской пропаганды против Украины».

По его словам, такое «очень странно слышать, учитывая то, что открытой ложью, нескрываемой и открытой агрессией занимается руководство его собственного государства. Почему он свое руководство не призывает прекратить те действия, которые являются действиями явно нехристианскими? Почему он своего президента не призывает к этому? Его собственный президент значительно больше проявляет признаков человека безбожного по своим поступкам, чем те, кто стоит за поступками Украинского государства», - отметил архиепископ Евстратий (Зоря).

По его словам, подобного рода высказывания является очередным доказательством того, что московская церковь в лице ее руководства является одним из инструментов Кремля и очередным элементом пропаганды против Украины.