Я не хотів описувати ці ситуації перед обранням глави Православної церкви Московського патріархату, щоб уникнути звинувачень у політичних маніпуляціях перед виборами. Тепер, коли церковна верхівка Urbi et Orbi показала свою прокремлівську сутність, зрозуміло, що священики на місцях поводяться так зухвало й через те, що мають надійний ідеологічний «дах», і цілком можливо, що вказівки розпалювати антиукраїнську пропаганду вони отримують згори.
Отож, на Закарпатті останнім часом пожвавішали спроби посіяти хаос і зерна бунту проти нової влади. Спроби ці маргінальні, але саме вони дали можливість чітко виявити «коріння» зарази. Йдеться про заяви групки божевільних про намір створити якусь русинську республіку і заклики бойкотувати мобілізацію.
Обидва випадки тісно між собою переплетені, а їх зародок лежить у церкві Московського патріархату, відтак – у Москві. Зокрема, вже раніше за сепаратистські заклики було засуджено московського священика в Ужгороді – отця Сидора. Тепер інші його посіпаки вже з Москви й Будапешта знімаються в російських телесюжетах про буцімто бунт на Закарпатті.