Згiдно з вимогами нового податкового законодавства, усi релiгiйнi органiзацiї (як i будь-якi iншi некомерцiйнi органiзацiї) повиннi до кiнця цього року перереєструвати свiй статут, доповнивши його нормою про неприбутковий характер дiяльностi органiзацiї.
Керiвництво ж УПЦ (МП) використало цю ситуацiю на свою користь. Разом з обов'язковими змiнами у статути громад вносять пункти, якi значно урiзають права цих громад. Фактично йдеться про те, щоб заборонити право громад перейти в пiдпорядкування iншого релiгiйного центру разом -- iз храмом. Тобто самi парафiяни переходити до iншої конфесiї можуть, а от
храм залишається власнiстю УПЦ (МП), пише газета Експрес.
Для з'ясування ситуацiї ми запросили до розмови голову Департаменту у справах релiгiй та нацiональностей Мiнкультури Андрiя Юраша та голову парламентського пiдкомiтету з питань державної полiтики у сферi свободи совiстi та релiгiйних органiзацiй Вiктора Єленського.
-- Якi саме змiни до статутiв разом iз податковими керiвництво УПЦ (М П)наполегливо рекомендує ухвалювати мiсцевим церковним громадам?
В. Єленський: -- Московський патрiархат просуває реєстрацiю статутiв, за якими громада не має права нiчого робити без письмової згоди керівника єпархiї. Тобто якщо завтра навiть настоятель храму вирiшить згодитися з волею абсолютної бiльшостi вiрян i перейде разом iз ними в iншу юрисдикцiю чи виїде на iншу парафiю, то громада все одно не зможе користуватися своїм храмом в iншiй церковнiй юрисдикцiї. Адже місцевий єпископ УПЦ (МП) письмової згоди на це, звiсно, не дасть.
А. Юраш: -- Фактично юридичний вiддiл Української Православної Церкви в єдностi з Московським патрiархатом вирiшив на статутному рiвнi встановити бар'єри, якi не дали б переходам стати масовим процесом i принципово змiнити конфiгурацiю релiгiйних громад. I тому подають на реєстрацiю не просто доповнення, а принципово новi статути, якi мають суперечностi з нашим релiгiйним законодавством.
Скажiмо, у Росiї релiгiйний центр цiлком контролює життя громади, i вона не має легiтимностi як самостiйна у своїх правах органiзацiя. От подiбне Московський патрiархат намагається запровадити в Українi.
В. Єленський: -- Як бачимо, позицiя УПЦ (МП): нiяких колективних переходiв разом iз храмом не може бути в принципi! I це тодi як автономнiсть релiгiйних громад є частиною плюралiзму в демократичному суспiльствi й пiдпадає пiд захист статтi 9 Конвенцiї про захист прав людини i основоположних свобод. Людям кажуть: "Хочете бути в iншiй юрисдикцiї? Тодi "чємодан -- вокзал -- Кiєвскiй патрiархат". Храм та iнше майно має бути залишено Московському патрiархату, навiть якщо вiрними йому в селi хоче залишитись 10 -- 15 осiб iз кiлькасот воцерковлених.
-- А кому юридично належить бiльшiсть храмiв?
В. Єленський: -- У тому й рiч, що здебiльшого релiгiйним громадам. Я
багато дослiджував в архiвах iсторiю наших церков, тож можу
вiдповiдально сказати: в Українi храми будували переважно люди своїм
коштом. Так от, усi тi храми, збудованi коштом предкiв нинiшнiх вiрян, i
тi, на якi люди нинi жертвують грошi, самi їх мурують, штукатурять,
оснащують, розмальовують, УПЦ (МП) хоче навiчно закрiпити за собою.
-- Скiльки громад, скажiмо, вiд початку росiйсько-української вiйни
змiнило церковну юрисдикцiю або перебуває у процесi змiни?
А. Юраш: -- Є приблизно 150 переходiв мiж рiзними конфесiями. Iз них
найбiльше -- десь 80 -- 90 -- це вже доконаний чи ще не повнiстю
проведений вихiд iз юрисдикцiї УПЦ (МП).
В. Єленський: -- Я, наприклад, маю цiлу теку звернень вiд вiрних iз
Рiвненської, Тернопiльської, Житомирської областей. Люди скаржаться, що
хотiли перейти, але їм це не вдається зробити.
А. Юраш: -- Це правда, є проблема з тим, що стаття 8 закону визнає право
релiгiйних громад на вiльний вибiр пiдлеглостi або її змiни, але не
надає механiзму. Тому на експертнiй радi при нашому департаментi
напрацьовано законопроект про змiни до Закону "Про свободу совiстi та
релiгiйнi органiзацiї", який цей механiзм чiтко випише. Низка народних
депутатiв вже зареєстрували його за №4128.
В. Єленський: -- Власне, я є одним iз його авторiв. Це ясний механiзм
для переходу громади в iншу церковну юрисдикцiю, якщо вона того бажає.
Вiн уже схвалений профiльним парламентським комiтетом. Маємо надiю, що
пiсля повернення парламентарiв до сесiйної зали закон таки ухвалять.
-- Яким же буде цей механiзм переходу громади разом iз храмом?
В. Єленський: -- Змiни цi дуже простi за формою, але дуже важливi за
змiстом. Вказано, що право на вiльну змiну пiдлеглостi громада реалiзує,
реєструючи новий статут чи змiни до старого, ухваленi на загальних
зборах релiгiйної громади простою бiльшiстю голосiв. Мало того,
профiльний комiтет парламенту вирiшив поставити додатковий запобiжник
проти голосування на зборах стороннiх людей, яких хтось органiзовано
привiз. Правочиннiсть загальних зборiв, якi ухвалюють рiшення про змiну
юрисдикцiї, визнаватиме керiвний орган релiгiйної громади (це вже в кого
який -- парафiяльна рада, членське зiбрання або рада старiйшин, як у
протестантiв).
На цьому наголошую особливо, тому що ми вже чуємо спекуляцiї про це з
боку Патрiарха Кирила, митрополита Iларiона Алфєєва та iнших. Мовляв,
держава вирiшуватиме, чиї голоси на загальних зборах релiгiйної громади
рахувати, а чиї -- не визнавати. Насправдi ми нарештi дамо релiгiйнiй
громадi правовий механiзм самiй визначати своє майбутнє. I не бiльше.
Андрiй ГАНУС
Експрес онлайн
Немає коментарів :
Дописати коментар