Єресі “Московської Патріархії”

Визнання сатанинської влади комуністів, як влади даної Богом, благословення богоборчої влади та співпраця з нею, безсоромна брехня, ніби гонінь на віруючих і на Церкву Христову не було, коли вони були, зрада і віддання на муки і смерть християн православних не згідних з усією цією брехнею, зведення наклепів на них, як на злочинців та таврування їх як ворогів народу, називають ЄРЕССЮ СЕРГІАНСТВА.

1. Сергіанська Московська Патріархія ідейно з’явилася на світ після Декларації митрополита Сергія (Страгородського) 1927 року та легально існує після особистого дозволу Сталіна з 4 вересня 1943 року та влаштованого НКВД «собору» з призначенням митрополита Сергія в «патріархи московські».

Московська Патріархія – є породженням радянської влади, «архієреї» і «священики» якої перебували на службі ГПУ/НКВД/КГБ, відкривали таємницю сповіді, і без сумніву також в даний час перебувають на службі ФСБ (колишнього КГБ) Росії.
Керівництво сергіанськой Московської Патріархії має таке ж відношення до Руської Православної Церкви як радянська комуністична влада до царської влади.

2. Єресь сергіанства.

Блюзнірська Декларація 1927 року митрополита Сергія Страгородського, присяга на вірність більшовицькому богоборчому режиму, співпраця з безбожниками і богоборцями «не за страх, а за совість», співучасть в арештах і вбивстві святих новомучеників і в гонінні на святих сповідників Віри Православної в ХХ столітті.

Таким чином Московська Патріархія порушила головний догмат – догмат про Церкву, зневаживши внутрішню свободу і гідність Церкви Христової і відкинувши Її головне призначення – служити Істині і спасінню людей, замінивши це протиприродним для Церкви служінням безбожним цілям комунізму.

3. Спротив Істині.

Керівництво Московської патріархії завжди стверджувало, що в СССР існує свобода віросповідання і гонінь на Церкву ніяких не було.

4. Єресь екуменізму. Широке і всебічна участь Московської Патріархії у екуменічних молитвах з різними єретиками і ідолянами. Членство Московської Патріархії у Всесвітній Раді Церков (ВРЦ) та Конференції Європейських Церков (КЄЦ) – екуменічних і масонських організаціях.

5. Єресь «богослов’я миру». Переплетення християнського вчення з вченням даного політичного устрою і перетворення християнства з вчення про спасіння у вчення про демократію.

6. Єретичний модернізм. Обновленство, реформаторство, модернізм, самочинні нововведення на парафіях, абсолютна нецерковність мислення.

7. «Хрещення» всіх без розбору, без катехізації і без подальшого настанови «новохрещених» в правилах християнського благочестя.

8. Повсюдна втрата православно-християнської традиції. Втрата православної традиції і православного духу відчувається у всьому – у скороченні богослужінь, в нецерковним дусі проповідей, менталітету, розмовах (у тому числі у вживанні жаргону), правил поведінки в храмі та в громадських місцях, в носінні духовної одягу, в недотриманні постів ієрархією і чернецтвом і т.п. – Аж до можливості вінчання одностатевих шлюбів. Всі сторони життя Московської Патріархії на всіх рівнях пройняті наскрізь згубним радянським, нехристиянським духом.

9. Неприпустимий бізнес. Торгівля тютюном, горілкою, нафтою, банківські операції, використання кримінальних грошей для церковних потреб.

10. Гоніння та побиття в Росії, з допомогою ОМОНу, православних християн.

11. Симонія. Встановлення прейскуранту цін на треби, за що священик, за правилами Святої Церкви, негайно забороняється в священнослужінні, а в разі нерозкаяності – позбавляється священного сану.

12. Поширення серед ієрархії смертного гріха содомії, широко розвинене таємне незаконне співжиття з жінками.

Сергіанська Московська Патріархія до цих пір не розкаялася в єресі сергіанства, екуменізму, а також перерахованих вище відступах від віри і моральності, у співпраці з ворогами Бога і Святої Церкви і продовжує упиратися у це зло, вводячи в оману віруючих.

Читай також:
ИСТОРИЧЕСКИЙ ПУТЬ ПРАВОСЛАВНОГО ТАЛИБАНСТВА